Можливо, хтось поїде на море, в санаторій або на будь-який інший відпочинок, а хтось зверне увагу на Партнера по здоров’ю, де альтернативою всьому перерахованому вище може стати бальнеологічне відділення. Розглянемо підводний душ масаж. Це один з найулюбленіших способів лікування водяними маслами ефіру. Або масажний душ струменем під тиском. В цьому випадку може спостерігатися контраст температури води у ванній або в душі. Підводний душ-масаж за своїм принципом дії схожий з класичним лікувальним масажем. Перевагою можна вважати те, що організм пацієнта знаходиться в абсолютно розслабленому стані через воду, в результаті масаж проходить глибше і безболісно. На організм хворого, зануреного в ванну, впливає струмінь води під тиском, який надає масажну дію. Протягом п’яти хвилин хворий пристосовується до ванни, після чого струмінь води направляється послідовно на різні частини тіла, масажуючи передню і задню поверхню ніг, стегон, сідниць, живота, грудей і спини. Техніка масажу підбирається індивідуально, з урахуванням характеру захворювання і індивідуальних особливостей організму, наявності супутніх захворювань і ускладнень. Струмінь води, який під тиском діє на шкіру, надає розширену дію на організм. Ця процедура покращує крово- і лімфоток, активізує обмінні процеси, підвищує загальний імунітет, тонізує. Якщо струмінь води гарячий, це підвищує артеріальний тиск, підвищує тонус судин і м’язів. Якщо вода прохолодна, то відповідно показники артеріального тиску знижуються, а також запускаються процеси місцевого імунітету в шкірі. Якщо поєднувати гарячий і холодний душ, то він відмінно стимулює функції ендокринної системи, що сприяє поліпшенню трофіки (харчування) внутрішніх органів. Також прохолодний і теплий душ зменшує больові відчуття.
Наслідки підводного душ-масажу бувають:
– трофічні;
– Тонік;
– Заспокійливий;
– вазоактивні;
– імуностимулюючі;
– спазмолітичну (болезаспокійливу).
Після підводного душу-масажу поліпшується кровообіг по всьому організму, активізується обмін речовин і трофіка тканин, що призводить до нормалізації ваги, прискорення регенеративних процесів, виведення з організму шкідливих речовин і токсинів. Зміцнюються судинні стінки, відновлюється їх еластичність. Зайва рідина реабсорбується і виводиться з організму через природні фільтри. Набряклість тканин помітно зменшується. Масаж в теплій воді викликає розслаблення тканин, під час процедури м’язи не напружуються, що підвищує її ефективність. Підводний душ-масаж має болезаспокійливу, спазмолітичну дію, знижує рефлекторну збудливість. З боку опорно-рухового апарату спостерігається збільшення рухливості, відновлення обсягу рухів в суглобах і хребті. Водні процедури, в тому числі підводний душ-масаж, сприяють розщепленню жирів, зменшують кількість жирової тканини і целюліту і можуть використовуватися для поліпшення фігури і зниження маси тіла. Після декількох сеансів підводного масажу він підвищує тонус шкіри і м’язів, покращує стан шкіри – набуває рівний колір, стає пружним, м’яким і еластичним. Це відбувається в результаті посиленого кровообігу, насичення організму киснем, інтенсивного надходження поживних речовин. Масаж викликає поліпшення загального стану організму, поява відчуття бадьорості, свіжості і гарного настрою.
Показання та протипоказання до підводного душу-масажу
Ця фізіотерапія корисна практично всім, але при деяких захворюваннях її застосування надасть найбільш виражений позитивний ефект. Також підводний душ-масаж може бути корисний при підвищених фізичних навантаженнях і в період реабілітації після операцій, в тому числі пластичних. Фізіотерапія приносить не тільки користь для здоров’я, також є ряд протипоказань, коли вона не тільки не піде на користь пацієнтові, але навіть може завдати шкоди здоров’ю.
Такими протипоказаннями до процедур підводного душ-масажу є:
– період вагітності;
– менструація;
– ранній дитячий (до 5 років) і старечий (65-70 років і старше) вік;
– гострі інфекційні захворювання з підвищенням температури тіла або без нього;
– будь-які незаразні захворювання, що супроводжуються підвищенням температури тіла (наприклад, системні захворювання сполучної тканини в активній фазі);
– нещодавні травми (до 10 діб) та травми, що потребують знерухомлення;
– гнійничкові захворювання шкіри;
– гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу;
– інфаркт міокарда в анамнезі;
– гіпертонічна хвороба II-III стадій;
– ішемічна хвороба серця 2-3 ступеня;
– серцева аритмія;
– Сечокам’яна хвороба;
– тромбофлебіт;
– захворювання, що супроводжуються підвищеним ризиком утворення тромбів;
– захворювання з підвищеним ризиком кровотечі;
– злоякісні новоутворення;
– Доброякісні пухлини зі схильністю до зростання.